НАЖА́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нажа́лити. Тоні, нажаленій медузами, ще далеко було добуватись до берега (Гончар, Тронка, 1963, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 85.