НАДЯ́ГНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надягти́, надягну́ти. Позад чоловіка пливла задумана Плачиндиха, розгойдуючи барвисту драбинку з п’яти.. спідниць, надягнених одна вище другої (Стельмах, І, 1962, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 85.