НАДЩЕ́РБЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДЩЕРБИ́ТИСЯ, ще́рби́ться; мн. надще́рбляться; док.

1. Покриватися щербинами, зазублинами, вибоїнами; вищерблюватися, зазублюватися. * Образно. І офіцери, і Річинські уникали дискусій на політичні теми, інтуїтивно відчуваючи, що це — підводні скелі, об які могла б надщербитись їхня приязнь (Вільде, Сестри.., 1958, 18).

2. Зменшуватися, іти на ущерб, на зменшення (про Місяць). Вже й місяць надщербився наполовину, а ми все зустрічаємося (Речм., Твій побратим, 1962, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 84.