НАДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., розм.

1. перех. Ввести кого-небудь в оману; обдурити, обманути.

2. неперех., з кого. Обдурюючи, діючи нечесно, відбирати в кого-небудь щось.

◊ Надури́ти го́лову кому — позбавити кого-небудь здатності розсудливо міркувати. За цілий день надурять діти голову (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 82.

Надури́ти, рю́, риш (кого), гл.

1) Обмануть. Желех.

2) Наобманывать многихъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 487.