Наду́дкуватий, а, е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 487.