НАДТО́ЧНИЙ, а, е, спец. Який має дуже велику точність. Представники цілого ряду галузей науки і техніки зацікавлені в надточному вимірюванні часу (Наука.., 6, 1963, 25); Радянський Союз — країна передової техніки, надпотужних верстатів і надточних приладів (Ком. Укр., 12, 1961, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 80.