НАДСІ́ДАТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.. НАДСІ́СТИСЯ, ся́дуся, ся́дешся, док., розм. Те саме, що надса́джуватися. Як збрешеш, то хоча надсядься, На ласку послі не понадься (Котл., І, 1952, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 79.

Надсіда́тися, да́юся, єшся, сов. в. надсі́стися, ся́дуся, дешся, гл. Надрываться, надорваться. Не надсівшися, не вмерти. Ном. № 7183. Як збрешеш, то хоча надсядься. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 486.