НАДСІДА́ТИ, а́є, недок., НАДСІ́СТИ, ся́де, док., розм. Опускатися вниз, осідати під дією власної ваги. Гора надсіла і завалила хату (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 79.

Надсіда́ти, да́ю, єш, сов. в. надсі́сти, ся́ду, деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 486.