НАДСТРОКОВИ́К, а, ч. Військовослужбовець, який добровільно залишився на військовій службі після відбуття обов’язкового строку. На поміч солдатові-перукареві став сам помкомвзвод першої роти студбату надстроковик Гладун (Гончар, Людина.., 1960, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 80.