НАДСТАВНИ́Й, а, е.

1. Який має надставку; подовжений.

2. Який надставляється; прироблений як надставка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 80.