НАДСИПА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. Висипатися в якій-небудь кількості (про сипку речовину).

2. Пас. до надсипа́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 79.