НАДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і НАДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. Розрізувати трохи, не повністю, не до кінця. Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік. Мавка кидається і хапає його за руку (Л. Укр., III, 1952, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 77.

Надрі́зувати, вую, єш, сов. в. надрізати, рі́жу, жеш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 485.