НАДРУ́БУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до надру́бувати. У кожного на плечі рушниця, при боці — сокира, якою надрубуються дерева для збирання соку (Ю. Бедзик, Вогонь… 1960, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 78.