НАДРЕСИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм.

1. Дресируючи, навчити чого-небудь. Надресирувати собаку.

2. перен. Навчити за допомогою муштри; вишколити, вимуштрувати. Однією з корінних хиб постановки освіти і навчання в капіталістичному суспільстві було те, що вони були відірвані від основного завдання організації праці остільки, оскільки капіталістові треба було намуштрувати й надресирувати покірних і дресированих робітників (Ленін, 30, 1951, 341).

НАДРИ́В, у, ч. 1. Надірване місце. Надрив на конверті, 2. перен: Надмірне фізичне напруження, зусилля. Робота [на гідростанції] не дуже тяжка, скоріше вона легка. В основному це керування машинами. Так звані різноробочі теж працюють без надриву (Довж., III, 1960, 510); Він важко дихав, кашляв з надривом (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 132), // Неприродність, хворобливість у виявленні якого-небудь почуття. — Не любить він мене, — промовила Зінька з якимсь надривом, і очі її раптом наповнились слізьми (Шиян, Баланда, 1957, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 76.