НАДПЛІТА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. надпліта́ти.

2. Те, що надплетене; надплетена частина чого-небудь; надв’язування.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 76.