Про УКРЛІТ.ORG

надписувати

НАДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех.

1. Писати зверху над раніше написаним. "Доб’єм фашистського звіра!" Доб’єм… Хтось уже доклав до гасла руку, закресливши перше слово і розмашно надписавши зверху: "Добили!" (Гончар, III, 1959, 442).

2. Робити напис на чому-небудь (перев. на зовнішній стороні). Оксана Сергіївна знала її ім’я й прізвище, бо грошові перекази од чоловіка стала надписувати жіноча рука (Ю. Янов., II, 1954, 67); Я завжди власноручно шила і надписувала йому зошити (Ів.. Таємниця, 1959, 157); Іван дістав конверт, вклав туди листа, кілька аркушиків з віршами, заклеїв і надписав адресу (Кол., Терен.., 1959, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 75.

вгору