НАДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Розпилювати зверху, неглибоко, не до кінця. Надпилювати дошку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 75.

Надпи́лювати, люю, єш, сов. в. надпиля́ти, ля́ю, єш, гл. Надпиливать, надпилить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 485.