НАДОЛУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. надолу́жити, надолу́жувати 1. Тепер [після війни] на всьому лежала лихоманкова печатка надолуження прогаяного часу. Всі наче пройняті були одним бажанням — зробити так, щоб швидше переступити через страшну межу руїн (Рибак, Час.., 1960, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 75.