НАДМО́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до надмор’я. Була надморська зима, зимовий туман, за його запоною гримів уже серед моря шторм (Ю. Янов., І, 1954, 264); // Який міститься на березі моря, біля моря. Фейлетон розповідав про невеличке південне надморське містечко Яцків Рів (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 96); // Який проживає поблизу моря. Чайкою надморською тужила По співцеві вся земля болгарська. По співцеві, що поліг за неї (Рильський, III, 1961, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 73.