НАДЛО́М, у, ч.

1. Надломлене місце, тріщина в чому-небудь. Молоток не повинен мати тріщин, раковин, надломів та інших дефектів, а ручка молотка повинна бути чистою, гладенькою (Практ. з машицозн., 1957, 43).

2. перен. Різке послаблення душевних і фізичних сил; пригнічений стан. Надлом здоров’я.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 72.