НАДЛО́Б’Я, я, с. Частина головної коробки, черепа

яка міститься над лобом. Це був невисокий, світло-русий чоловік з клиноподібною борідкою і зарано лисіючим надлоб’ям (Бурл., Напередодні, 1956, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 72.