НАДКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надкуси́ти; // у знач, прикм. Перед ним стояла недокінчена вечеря: картопля з гуляшем і надкушеним огірком (Віль-де. Сестри.., 1958, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 71.