Надкра́ювати, ра́юю, єш, сов. в. надкра́яти, ра́ю, єш и надкро́ювати, ро́юю, юєш, сов. в. надкро́їти, рою, їш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать, урѣзывать, урѣзать, укорачивать, укоротить. Як би ви мені трошки надкроїли чумарчину оцю, а то дуже довга. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 483.