НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док.

1. Трохи, не до кінця розколюватися; * У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Мик., Повісті.., 1956, 80).

2. тільки недок. Пас. до надко́лювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 71.