НАДЗИЖЧА́ТИ, чи́ть, док. Продзижчати, прогудіти деякий час. Стільки зробив, як комар надзижчав (Укр.. присл.., 1955, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 66.