НАДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., перех. Відгризати частину чого-небудь. Помітив [Грицуньо], що в однім місці надгризли пси трохи плота сподом (Март., Тв., 1954, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 65.

Надгриза́ти, за́ю, єш, сов. в. надгри́зти, зу́, зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть часть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 481.