НАДГНИ́ЛИЙ, а, е. Який трохи надгнив. Спіткнулася [Ольга] об щось тверде — підняла: торішня кислиця, що під листям перезимувала, кисла і терпка, трохи надгнила (Кач., II, 1958, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 65.

Надгни́лий, а, е. Надгнившій. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 481.