НАДГНИВА́ТИ, а́є, недок., НАДГНИ́ТИ, иє́, док. Починати гнити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 65.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
НАДГНИВА́ТИ, а́є, недок., НАДГНИ́ТИ, иє́, док. Починати гнити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 65.
Надгнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. надгни́ти, нию́, єш, гл. Надгнивать, надгнить. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 481.