НАДВИСО́ТНИЙ, а, е, ав. Який відбувається на висоті, що перевищує звичайну. Сонячне випромінювання і космічні промені, — властивості "верхньої атмосфери", поведінка живого організму в умовах надвисотного польоту і невагомості під час руху по орбіті — такою була програма спостережень, виконана до кінця (Наука.., 1, 1958, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 63.