НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Довго погуркати. — Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (Н.-Лев., І, 1956, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 59.

Нагу́ркати, ка́ю, єш, нагуркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі. Левиц. І. 225.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 479.