НАГРІВА́Ч, а́, ч. 1. Те саме, що нагрівни́к. Машиніст заліз до будки, звиклим оком оглянув запобіжні заглушки, глянув на рівень води у трубці, зазирнув у топку, перевірив нагрівач води (Панч, II, 1956, 473). 2. Те саме, що нагрівальник. Він був нагрівачем, всі дні роздував ручний "циганський" міх при клепальнику (Веч. Київ, 18.III 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 695.