НАГРІВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається нагріванням чого-небудь. — Кантуй, кантуй, хлопче, — гукає старший зварник-нагрівальник (Руд., Вітер.., 1958, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 56.