НАГРУ́ДНИЙ, а, е.

1. Признач. для носіння на грудях. Особам, яким присуджено премію імені Т. Г. Шевченка,присвоюється звання "Лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка", вручається премія, диплом і нагрудна золота медаль лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка (Літ. газ., 23.У 1961, 1).

2. Який міститься на грудях. Офіцер витяг з нагрудної кишені маленький пакуночок, акуратно загорнутий у промаслений папір (Багмут, Щасл. день.., 1951, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 58.