НАГРОМА́ДЖУВАЧ, а, ч. Той, хто накопичує майно, гроші і т. ін. В комедії [І. Карпенка-Карого] "Сто тисяч" створено образ глитая, нагромаджувача земельної власності, який мріє добути сто тисяч фальшивих грошей (Укр. літ., 9, 1957, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 695.