НАГРОМА́ДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. нагрома́дити, нагрома́джувати і нагрома́дитися, нагрома́джуватися. Досвід передових господарств переконливо свідчить, що там, де приділяють достатню увагу нагромадженню і зберіганню органічних добрив, .. рік у рік одержують високі врожаї (Хлібороб Укр., З, 1965, 8).

2. тільки мн. Те, що поступово зібране, збережене, не витрачене; заощадження. Нагромадження у колгоспах здійснюються і за рахунок засобів виробництва, створених у кожному з них (Ком. Укр., 1, 1965, 25).

3. Безладна купа або скупчення чого-небудь. Над басейном піднімалося нагромадження кам’яних брил, на самому вершечку якого стояв, розпростерши крила, залізний орел (Юхвід, Оля, 1959, 223); За мисиком.. почалися нагромадження каменю, диких, замшілих скель (Смолич, V, 1959, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 57.