НАГРО́БОК, бка, ч.

1. Нагробний камінь у вигляді пам’ятника, плити і т. ін.; надгробок.

2. заст. Намогильний напис; епітафія.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 57.

Нагро́бок, бка, м.

1) Надгробный камень, памятникъ надгробный.

2) Эпитафія, надгробная надпись.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 478.