НАГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагри́зти. * Образно. Під танками кресались іскри, нагризений залізом щебінь стріляв від машин, б’ючи в дерева і в мерзлу землю (Гончар, Земля.., 1947, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 56.