НАГОТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Те саме, що нагото́влений. Параска зовсім до хазяйства не придалася: для неї байдуже, чи виметена хата, чи ні, чи наготована страва, чи ще треба готувати (Мирний, IV, 1955, 94); Чер-ниш стояв з планшеткою Брянського через плече, стискаючи в руці пістолет, наготований для салюту (Гончар, III, 1959, 124); // нагото́вано, безос. присудк. сл. Розпечений диск сонця осідав на його [ліска] хребет, наче там, в самісінькій гущавині, було наготовано йому місце для нічлігу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 55.