НАГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. наголоси́ти, наголо́шувати. Одним з важливих питань культури нашої усної літературної мови є її нормативність, зокрема нормативність у наголошенні слів (Мовозн., XVIII, 1963, 56); Новий роман Стельмаха "Правда і кривда".. завоював прихильність критики насамперед сміливим наголошенням на гострих питаннях сучасності (Вітч., З, 1962, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 52.