НАГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Згинаючись, нахилятися. Замфір ходив по винограднику, нагинався, зазирав під кущі (Коцюб., І, 1955, 212); Вже нагинаються дерева під хмарним вітром, як лоза (Сос., Зел. світ, 1949, 113); Кайдашиха нагнулась і тільки що хотіла гордо підняти голову, та з усієї сили лусь тім’ям об одвірок! (Н.-Лев., II, 1956, 318); Стежка йшла круто вгору. Рубін нагнувся і поліз рачки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 48.