Про УКРЛІТ.ORG

нагарбаний

НАГА́РБАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нага́рбати. Він був тепер бідний: увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом або з злодіями (Фр., III, 1950, 44); Ранком Юзеф Крапивницький обходив свої конюшні, корівники та вівчарні і ласим оком оглядав нагарбане в людей добро (Чорн., Визвол. земля, 1959, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 47.

вгору