Наві́чник, ка, м. Испорченное намісник. См. Навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок. Грин. III. 432.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 471.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Наві́чник, ка, м. Испорченное намісник. См. Навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок. Грин. III. 432.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 471.