Наві́сник, ка, м. Испорченное намі́сник (См.). Ум. Навісничок. Братіку-навісничку, сядь собі на кріслечку, не продавай сестри за руб за чотирі. Грин. III. 543.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 470.