НАВІЖЕ́НСТВО, а, с. Те саме, що наві́женість. Людиновбивче навіженство оунівців.. не мало меж. Їх не можна було розчулити ні сльозами дітей, ні сльозами стариків, вони були глухі на будь-які вмовляння і переконування (Мельн., Коли кров.., 1960, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 33.

Навіже́нство, ва, с. Безуміе, сумасбродство.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 470.