НАВІГА́ТОР, а, ч. Фахівець з навігації. Командир відклав довідник навігатора, який знав напам’ять, але чомусь тримав при собі (Логв., Давні рани, 1961, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 32.