НАВЧА́ННЯ, рідко НАУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. навча́ти, науча́ти і навча́тися, науча́тися. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо.., тут же стоїть і кістяк для навчання анатомії та для скульпторських студій (Л. Укр., III, 1952, 86); Все розповідане вище доповнити нині гадаю Тим, що є доказ найкращий мого научання (Зеров, Вибр., 1966, 172); Ми ще юні, малозначні — нас навчання ж піднесе (Тич., II, 1957, 238); Наступного дня старшокласники в години виробничого навчання уже готували біля майстерень водопійні коритця для чайок (Гончар, Тронка, 1963, 26); Загальне керівництво партійним навчанням доручили лікарю Біляєву (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 43.