НА́ВХРЕСТ, присл. Хрестоподібно, хрест-навхрест. Вони [двері] були чорні від вогкості і перековані навхрест двома залізними грубими штабами (Фр., І, 1955, 273); Дівчинка несла книжки й зошити, перев’язані навхрест мотузком (Донч., Вибр., 1948, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 43.

На́вхрест нар. Крестообразно, на́крестъ. Обмахнулись два ляшеньки навхрест шабельками. Н. п. Навхрест руки держить. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 474.