НАВСІБІ́Ч, присл. У всі боки; увсебіч, урізнобіч. Оченята [дівчинки] доброзичливо позирали навсібіч (Смолич, Мир.., 1958, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 42.