НАВСКОСЯКА́, присл., розм., рідко. Те саме, що на́вскі́с. Раптом поплавець у глиб навскосяка Пішов (Рильський, II, 1946, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 42.