НАВПО́МІРКИ: Нести́ (носи́ти і т. ін.) навпо́мірки, розм. — нести що-небудь на коромислі, підтримуючи його з двох кінців. Мабуть, уся дітвора дитячого будинку зараз отут — збирають урожай. Корзинами, цеберками навпомірки носять із саду (Головко, І, 1957, 383).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 41.

Навпо́мірки нар. — нести́. Нести ведро вдвоемъ, поддерживая коромысло съ двухъ сторонъ въ то время, какъ ведро находится посрединѣ коромысла. Он малі дівчата несуть відро води навпомірки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 473.